Міфи та правда про «лактазну недостатність»

Схоже, у світі розгорнуто широку «антимолочну» кампанію, за допомогою якої у різний спосіб намагаються довести шкідливість молока. Ті, хто вважає молоко шкідливим, здебільшого оперують поняттям «лактозної непереносності» (особлива негативна реакція людського організму на молоко). Цей термін дуже часто використовують в антимолочних кампаніях.

 

Спробуємо простими словами, уникаючи складної термінології, пояснити, що це таке. При цьому пам’ятаймо, що саме по собі це явище дуже складне. Але в загальних рисах це виглядає ось так.

У медичних виданнях пишуть, що загалом здатність людського організму засвоювати молочний цукор (лактозу) зникає у віці 3—10 років. Інші джерела називають граничним віком 1 рік. Зміни в засвоєнні лактози зумовлені тим, що кишечник перестає продукувати  фермент лактази, який відповідає за розщеплення лактози на глюкозу і галактазу, які може засвоїти організм. У той же час у частини людей (це стосується передовсім європейських народів) вироблення лактази триває і в дорослому віці. Ця риса зумовлена генетично, вона успадковується і значною мірою залежить від етнічної приналежності. Зниження або припинення вироблення лактази називається лактазною недостатністю. До речі, крім генетично зумовлених, є  також і набуті причини проблем із цим ферментом — наприклад, розвиток хвороб шлунково-кишкового тракту.

Чим людина з лактазною недостатністю відрізняється від тієї, яка на неї не страждає? Практично, у того, в кого недостатньо ферменту лактази, після споживання певної кількості молока або молочних продуктів можуть з’являтися неприємні відчуття — печія, здуття живота, іноді пронос. Реакція на продукти різна, тому що різні молочні продукти містять різну кількість лактози. Найбільше її у згущеному молоці. У кисломолочних, продуктах, сирі та маслі – значно менше (табл.1). Крім того, лактоза є й у інших продуктах – кондитерських, м’ясних та багатьох інших.

 

Таблиця 1.Вміст лактози у молоці й молочних продуктах (на 100 г)

Продукти

Лактоза, г

Молоко згущене з цукром

12,5

Морозиво вершкове

5,8

Кумис із кобилячого молока

5

Молоко пастеризоване або стерилізоване різної жирості і знежирене

4,7

Кефір жирний, ряжанка, кисляк

4,1

Ацидофілін

3,8

Вершки 10-20-процентної жирності

3,7-4,0

Йогурти різної жирності

3,5

Сироватка кисломолочна

3,5

Сир кисломолочний жирний

2,8

Сметана 10-25-процентної жирності

2,7-2,9

Сир кисломолочний напівжирний

2

Сир кисломолочний нежирний

1,8

Сирки і сиркові маси

1,5

Масло вершкове

0,8

Масло топлене

-

Сири тверді

-

 

Хто має більший шанс потрапити до групи «лактазонедостатніх»? Передовсім, як уже зазначалося, це залежить від етнічної приналежності. З табл.2, що ґрунтується на інформації наукових статей про споживання молока та молочних продуктів у популяціях із високим показником непереносності лактози, бачимо, що частка людей з лактазною недостатністю може варіюватися у дуже широкому діапазоні – від 10 до 100 %.

Таблиця  2. Лактозна непереносність у різних етнічних групах

Етнічна група / 
Географічний район

Відсоток популяції з лактозною непереносністю

Етнічна група / 
Географічний район

Відсоток популяції з лактозною непереносністю

Східна Азія

90-100

Латиноіспанці (Північна Америка)

51

Аборигени Північної Америки

80-100

Індійці Північної Індії

30

Центральна Азія

80

Англійці Північної Америки

21

Чорношкірі американці

(Північна Америка)

75

Італійці

20-70

Африканці

70-90

Французи  Північної Франції

17

Індійці Південної Індії

70

Фіни

17

Французи Південної Франції

65

Австрійці

15-20

Євреї-ашкеназі (Північна Америка)

60-80

Німці

 

15

Балканський регіон

 

55

Британці

5-15

 

Російські науковці наводять відповідні показники у межах 10–37% для росіян, а, наприклад, для осіб мордовської національності, що проживають у Росії, — 80%.  У наукових статтях українських та російських учених містяться дані про те, що серед українців приблизно 15% страждають лактазною непереносністю.

Взагалі питання лактазної недостатності та її зв’язок із національністю постало не так давно. Деякі джерела свідчать, що намагання місій ООН нагодувати населення голодного африканського континенту, в тому числі й молочними продуктами, посприяло тому, що різницю у сприйнятті молока різними народами взагалі помітили. Перші місії зіткнулися з масовими проносами та іншими неприємними симптомами, що супроводжували включення молочних продуктів до раціону африканців. У перших звітах місії намагалися проаналізувати причини — наприклад, пояснювали несподівану реакцію невмінням місцевого населення готувати страви на молоці. Лише пізніше за вивчення проблеми  взялися науковці. Нині є величезна кількість досліджень, результати яких регулярно оприлюднюються в серйозних виданнях, наприклад, в American Journal of Clinical Nutrition, публікаціях National Institutes of Health (NIH) та багатьох інших. Самі дослідження є дуже складними і дорогими, вони потребують симбіозу кількох наук, включаючи не тільки медицину, але й археологію, фізичну антропологію, наук про міграції населення, змішування рас та багато іншого. Такі дослідження проводяться нечасто.

 

Усі ці публікації свідчать, що сприйняття молочних страв людиною визначається не тільки генетикою та продукуванням організмом лактази як такої, а й кількістю лактози, що потрапляє в організм. Безпечною добовою дозою лактози вважається 40 г (крім дітей, для них інші правила). Будь-хто може пройти тест і визначити свою чутливість до засвоєння лактози.

Ідея лактозотолерантного тесту дуже проста: людина, яку обстежують, випиває натщесерце рідину з певною кількістю лактози. Перед цим упродовж двох годин пацієнтові роблять аналізи рівня глюкози в крові (її рівень визначає здатність організму засвоювати лактозу). Коли все в нормі, лактоза, потрапивши у шлунково-кишковий тракт, розщеплюється ферментом лактази на глюкозу і галактозу. Остання теж перетворюється печінкою на глюкозу, яка вже потрапляє в кров і впливає на показник глюкози в крові. Якщо засвоєння лактози порушено, рівень глюкози в крові не досягає контрольних показників і діагноз лактазної недостатності вважається підтвердженим. Це одна з методик. Є й інші.

 

Погляньмо на проблему з іншого боку. Виходить, що є багато етнічних груп із дуже високим відсотком людей з лактазною недостатністю — наприклад, в Азії. То що, в Азії взагалі не п’ють молоко? А чи не Індія є найбільшим його виробником? Чи не в азійських країнах останніми роками найбільше зростає попит на молочні продукти —приміром, на сир? Чи, може, там уперто п’ють молоко і мучаться з животами? Пан Шрівастава, директор Індійського інституту з досліджень молока (NDRI), недавно з гордістю повідомив, що Індія, нарешті, досягла поставленої мети —щоденного споживання 250 г молока на душу населення (до речі, у 1975 році цей показник в Індії був 114 г, а в 2005-2006  —241 г). Нагадаємо також, що частка Індії, як найбільшого виробника молока у світі, становить 15% світового виробництва. А частка індійців з лактозною непереносністю при цьому не надто низька —у межах 30-70%. Можна було б припустити, що населення штучно «підсаджують» на молоко – наприклад, виробники молочних продуктів. Але виявляється, що цільові щоденні 250 г молока на індійця було визначено не «корисливою» молочною промисловістю, а Медичною радою Індії. У табл. 3 наведено споживання молочних продуктів (у перерахунку на молоко) у різних країнах, зокрема в країнах —«лактазонедостатніх страждальцях».

 

Таблиця 3.Споживання молочних продуктів (у перерахунку на молоко, у 1000 МТ) у різних країнах

Коротше кажучи, практично всюди у світі молоко п’ють і молочні продукти їдять. Десь більше, десь менше, десь зовсім мало. Причому економісти, які аналізують глобальні потоки молочних продуктів, відзначають, що зростання споживання молочних продуктів відбувається практично синхронно зі зростанням доходів. Щорічно Rabobank оприлюднює World Dairy Map, карту, яка дуже добре ілюструє, де, скільки і яких молочних продуктів з’їдає світ.

Молоко є настільки унікальним природним харчовим продуктом, що мало хто наважиться заперечувати його корисність.  На тему корисності молока є безліч досліджень і доказів. Навіть у разі доведеної тестом непереносності лактози лікарі шукають засобів налагодити вживання пацієнтом молочних продуктів, для чого встановлюють індивідуальну безпечну норму вживання, розумні обмеження щодо видів молочних продуктів з огляду на вміст у них лактози (див. табл. 1) та особливостей пацієнта. У США випускають безлактозне молоко.  Якщо причина — хвороба шлунково-кишкового тракту, то передовсім вирішують цю проблему, і людина повертається до повноцінного харчування. Дієтологи вважають, що цілковита відмова від молочного може спровокувати серйозні негативні наслідки для здоров’я.

За матеріалами журналу «Молоко і ферма».

Партнери сайту
  • milkUA.info
  • Асоціація виробників молока