Попелюшка харчового бомонду

 

Останнім часом корисність молока для здоров’я людини доволі часто ставиться під сумнів. Численні публікації у різноманітних ЗМІ (в тому числі і на телебаченні) впроваджують тези: «молоко корисне тільки дітям», «людям старшого віку молоко пити шкідливо», «молоко шкідливе із-за непереносимості лактози» (скільки таких людей – не згадують), «молоко сприяє набору зайвої ваги», «те, що ми зараз п’ємо – взагалі не молоко», «всі корови – хворі», «все молоко – з порошку, все масло – з пальмової олії» і т.п. Тільки ліниві ще не долучилися до цього хору.

 

Безглуздо стверджувати, що  масована атака ЗМІ - це єдина причина скорочення споживання молока. Причин багато, серед них і претензії до якості деяких молочних продуктів, і зростання цін. А результат такий: статистика говорить про те, що споживання молочних продуктів населенням України щороку зменшується. Воно зараз майже вдвічі менше за фізіологічно обґрунтовану норму. У той же час, стан здоров’я як дітей та молоді, так і населення взагалі, погіршується. Знову ж таки, не будемо наполягати на тому, що причина цього тільки в тому, що недоїдаємо молочного. Але навряд чи хто стане заперечувати роль здорового харчування, в якому не останнє місце посідають молоко і молочні продукти, у збереженні здоров’я. Проблема в тому, що коли споживачеві настирливо нав’язується певний стереотип молока як продукту, від якого невідомо чого більше – користі, чи шкоди, то виникає питання – чи будуть споживачі його відносити до здорового харчування?

Різні народи цінують різні продукти, і кулінарні уподобання у різних куточках земної кулі різні. Десь їдять смажених комах і запевняють, що дуже  смачно, в інших місцях делікатесом вважають добряче протухлу рибу. І хоча останніми роками глобалізація дуже суттєво впливає на національні кулінарні традиції народів, навряд чи українці зрадять оселедчика з цибулею і масово перейдуть на суші, або замість вишневого та малинового почнуть варити варення з авокадо і манго. У харчуванні нашого народу, як і всякого іншого, віками складалися певні традиції, і молочні продукти в українській кухні завжди займали почесне місце. Донедавна. Останніми роками спостерігаються очевидні зміни у відношенні наших споживачів до молока і молочних продуктів. І зміни ці тривожні. Молоко, як продукт вживання якого веде, наприклад, до набору ваги, не може надихати. Як ви думаєте, якщо у групі українських підлітків з абсолютно нормальним індексом маси тіла, 20% вважають себе «жирними», чи  будуть вони пити необхідне у їх віці молоко, про яке численні популярні у їх середовищі сайти безвідповідально пишуть, що молоко і молочні продукти - це саме те, від чого треба відмовитися, якщо хочеш у випускному класі школи носити речі дитячого розміру? І діти відмовляються. Радикально. З наслідками добре знайомі медики.

 

Діти і молоко

 

Олег Геннадійович Шадрін, доктор медичних наук, професор, керівник відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ, дуже занепокоєний тим, що  на протязі останніх років спостерігається падіння споживання молока саме дітьми. Порівнюючи дані МАСМІ, що стосуються споживання молока міськими дітьми  - в середньому 81-90 мл на добу -, він порівнює цифри із добовими нормами, встановленими Міністерством охорони здоров’я України для питного молока: 450-500 мл для дітей віком від 1 до 1,5 років та 400-450 мл вікової групи 1,5 – 3 роки.  Таке суттєве недоотримання дітьми основного продукту їх харчування, який є запорукою правильного і здорового розвитку, не може не турбувати. Цікаво те, що навіть у сільській місцевості споживання молока складає 76% від норми.

 

Яким чином це відбивається на стані дитячого здоров’я? На думку медиків, останніми роками негативні тенденції у стані здоров’я дітей всіх вікових груп поглиблюються. Збільшується загальна захворюваність, росте кількість дітей з хронічними патологіями. Про це свідчать дані, які регулярно отримує Міністерство охорони здоров’я зі звітності медичних закладів. При цьому результати досліджень показують, що стан здоров’я дітей особливо помітно погіршується протягом років навчання. І це можна зрозуміти. Ті навантаження, яких зазнають діти у сучасній школі, стреси, неправильний режим харчування, підпорядкований режиму навчання та позашкільних занять, а особливо – незбалансованість харчування та якість продуктів, призводять до зниження резистентності та адаптаційно-компенсаторних резервів та зростання захворюваності школярів за рахунок аліментарно-залежної патології. Крім того, протягом останніх 10 років в Україні спостерігається поширення алергічних захворювань у дітей, перебіг яких часто супроводжуються ускладненями.

 

Ні в кого не викликає сумніву те, що саме для дітей молоко є продуктом номер один серед інших, продуктом повноцінним і адекватним в біологічному відношенні. В залежності від віку, в процентному відношенні до загальної калорійності дитячого раціону, питома вага молока в дитячому харчуванні становить  45% (діти 6-7 років), 40% (8-9 років), 34% (10-12 років). Молоко – це, у першу чергу, природне джерело енергії, кальцію, інших життєво необхідних елементів, мінералів і вітамінів. Вживання молочних продуктів - це запорука нормальної роботи травної системи та кишківника. Медики стверджують, що саме здорова травна система забезпечує 70% сили імунітету.  Кисломолочні продукти , таким чином, мають особливо важливе значення для збереження здоров’я  в цілому та запобігання виникненню аліментарно-залежних захворювань.

 

Прикладом наслідків недостатнього споживання молока і молочних продуктів може бути, приміром, гіпокальцемія. За даними дослідження ДУ «ІПАГ АМН України», що проводилося у 2008 році, гіпокальцемія спостерігалася у 60,2-80,6% обстежених дітей та підлітків. А підтримка гомеостазу кальцію в дитячому організмі важлива не тільки для забезпечення росту, але й для побудови кісткової тканини. Дані російських дослідників також свідчать, що серед практично здорових дітей від 5 до 16 років зниження кісткової мінералізації різного ступеня має місце у 10-30% обстежених, причому частіше у підлітків.  Зменшення кісткової маси відмічається у кожної третьої дитини при зниженій м’язовій масі та прискореному темпі росту. Ці дані підтверджуються дослідженнями, за якими максимальна кількість переломів припадає на вікові категорії 5-7 та 13-14 років, тобто періоди збільшення довжини тіла на фоні недостатнього накопичення вікової кісткової маси.

 

Відомо, що кальцій в організмі не утворюється, ми залежимо від його надходження з продуктами харчування. Організм використовує кальцій для формування скелету і м’язової тканини, він є важливим для нормального розвитку і функціонування залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудови нервових клітин, в тому числі головного мозку. Зважаючи на те, що 86% кісткової маси формується у дитячому і підлітковому віці, зрозуміло, що споживання молока є необхідним у першу чергу для дітей. Добова потреба кальцію у дітей віком 7-10 років становить 1200 мг, 11-13 років – 1500 мг, а 14-17 років – 1400 мг. Для дорослих цей показник 800-1100 мг.

 

Якими можуть бути наслідки гіпокальцемії? Це патології кістково-м’язової системи (остеопороз, остеопенія, карієс зубів), серцево судинної та травної систем, це проблеми нігтів і волосся, затримка темпів росту, зниження працездатності і пам’яті, швидка втомлюваність, в тяжких випадках – судоми та підвищена кровоточивість, а також зміни психіки (роздратованість, гіперзбудливість).

 

Не можна оминути й роль жирів. Саме вони на 50% забезпечують енергетичні потреби дитини. В організмі жири виконують як енергетичну, так і пластичну функції, вони є обов’язковою частиною таких клітинних структур, як цитоплазма, ядро і мембрана, основною складовою статевих гормонів.  Жири слугують розчинниками вітамінів А і Dі забезпечують їх оптимальне засвоєння.  Недостатність молочних жирів в дитячому харчуванні впливає на імунобіологічні властивості організму і інтенсивність пластичного обміну. Забезпечення дитячого організму вітамінами А і Dзадовольняється, головним чином, за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів. І це тільки деякі дані, що демонструють важливість молока і молочних продуктів для здоров’я дітей та підлітків.

 

Олег Геннадійович Шадрін говорить: «Молоко в харчуванні дітей – це та їжа, яка містить всі необхідні інгредієнти в оптимальному співвідношенні, воно найповніше задовольняє потреби інтенсивного росту дитини. Існуюча зараз проблема дефіциту молока у харчуванні наших дітей викликає у лікарів значне занепокоєння. Дефекти харчування в шкільному віці негативно впливають на когнітивні функції організму. У дітей знижується здатність до навчання, погіршується пам’ять, підвищується втомлюваність. І хоча, з наукової точки зору, важко виділити вплив саме «молочного» фактору серед інших харчових продуктів, але багаторічні спостереження та наукові дослідження харчування населення взагалі доводять беззаперечну цінність молока і молокопродуктів. Доведено, наприклад, необхідність вживання кисломолочних продуктів для укріплення імунітету через їх корисний вплив на роботу кишківника і нормалізацію його мікрофлори. Ті проблеми зі здоров’ям, які ми зараз спостерігаємо у школярів, вимагають негайного вирішення та відновлення того підходу, який багато років тому використовувався у наших школах. Я маю на увазі обов’язкове щоденне та безкоштовне забезпечення школярів молоком.

 

Можу сказати, що певні кроки в цьому напрямку вже зроблено. Минулого року у Харкові запущено програму «Школа здоров’я», за якою 10300 першокласників харківських шкіл отримують безкоштовне молоко. Зараз, я чув, цю ідею підтримали у Дніпропетровську. Думаю, що і іншим містам, особливо індустріальним, варто було б приєднатися до цієї потрібної нашим дітям ініціативи. До речі, якщо порівнювати стан здоров’я міських та сільських дітей, я не сказав би, що сільські діти здоровіші, знаходячись ближче до, так би мовити, здорових харчів. Тут, мабуть, відіграє свою негативну роль однобокість їх раціону, відсутність різноманітного та збалансованого харчування. Крім того, на мою думку, економічна ситуація на селі гірша, ніж у місті. І це теж впливає на повноцінність харчування сільських дітей».


На жаль, питанням комплексного вирішення проблеми повноцінного харчування школярів в Україні ніхто не займається системно і постійно, на національному рівні. У засобах масової інформації наводився коментар головного спеціаліста з гігієни харчування МОЗ України Валентини Кульчицької, яка  підтвердила, що захворюваність дитячого населення має стійку тенденцію до зростання.  Не виконуються норми забезпечення школярів продуктами, що містять білки. Наприклад, забезпеченість молоком і молочними продуктами становить всього 40-70%. Відомі випадки, коли адміністрація шкіл просто не замовляє молоко, пояснюючи це тим, що «з ним так багато мороки». При цьому ніхто не зважає на те, що 200 мл молока містить до 16% жиру та білку і до 40% добової норми кальцію, а також вітаміни, так необхідні нашим дітям.

 

На цьому фоні особливої уваги заслуговують ініціативи компанії «Бель-Шостка Україна», яка здійснила проект «Молочними шляхами України», про який  журнал «Молоко і ферма» вже повідомляв в одному з попередніх номерів. Метою проекту було показати дітям той шлях, який проходить молоко від ферми до їх столу, дати зрозуміти, яким  складним та непростим є цей шлях, виховати повагу до продукту та до тих людей, які працюють в молочній галузі.

 

Практика позитивних зрушень

 

Наталія Фесюн, PRдиректор «Бель-Шостка Україна», пояснює причини виникнення ідеї впровадження проекту популяризації молока серед дітей необхідністю відновити позитивний імідж молока та молокопродуктів, який останнім часом явно страждає, причому значною мірою від фальсифікацій, які стали особливо поширеними під час кризи, коли  деякі переробники у намаганнях економити, нехтували якістю.

 

«Той потік фальсифікату, який заполонив ринок останнім часом, боляче б’є по іміджу вітчизняних виробників молочних продуктів. Причому всіх, в тому числі і тих, які за будь-яких умов не дозволяють собі порушення технології і чітко дотримуються вимог якості. Наша компанія високо цінує те довір’я споживачів, яке «Бель-Шостка Україна» здобувала роками, і тому ми велику увагу приділяємо соціальним ініціативам, які, за великим рахунком, працюють не тільки на імідж нашої компанії, а і на імідж галузі взагалі. Коли під час екскурсій на молочні ферми, які проводилися у рамках проекту, діти бачать, як утримуються телятка, корови, як відбувається процес автоматичного доїння, скільки уваги потребує утримання тварин, їх годування тощо, у них виникає повага до продукту, молока. Я вважаю, це дуже важливо з багатьох причин. В тому числі, і тому, що попутно дітям розповідають про корисніть молока, і вони потім сприймають його зовсім інакше.

 

Крім проекту «Молочними шляхами України» можу навести приклад ще одного цікавого проекту, проекту уроків здорового харчування, який нещодавно ми з нашими партнерами успішно завершили.

 

Я маю на увазі проект «Здоров’я дитини – здорове харчування», що його ініціювала і успішно впровадила наша компанія разом з партнерами - ЗАТ «Віллард Груп» та Благодійною організацією «Центр споживчих ініціатив». В рамках проекту ми розробили навчальний курс «Здоров’я дитини – здорове харчування» для початкових класів.  Для вчителів випущено спеціальний навчально-методичний посібник, затверджений Міністерством освіти і науки України, Національною академією педагогічних наук та Іститутом інформаційних технологій і засобів навчання (ISBN: 978-966-1656-06-1). Для дітей -  чудово оформлений робочий зошит «Подорож країною здоров’я».

 

Пілотний проект з впровадження курсу було успішно проведено у Шостці, місті, до якого у компанії Бель-Шостка Україна особливе відношення. Проект стартував у листопаді 2010 року. Було розроблено методичні матеріали для вчителів, методистів. Велику підтримку компанія отримала від місцевого відділу освіти. Було відібрано кілька шкіл і класів, які і стали першими випробовувачами курсу. Учителі віднеслися до цієї справи з ентузіазмом. В усякому разі, на протязі півроку ми відпрацювали весь курс і на завершення проекту, 19 квітня провели у Шостці велике свято – завершення подорожі у країну здоров’я. Ми нагородили учителів та учнів, які приймали участь в проекті. 24 викладачі та 60 школярів отримали грамоти та подарунки як самі активні учасники проекту. Захід викликав велику зацікавленість – діти самі пропонували номери художньої самодіяльності для концерту, вони самостійно зробили виставку малюнків, присвячених темі здорового харчування, на урочистості зібралося стільки людей, що зал не міг вмістити всіх бажаючих. Той відгук, який ми отримали, дає можливість стверджувати, що ми на правильному шляху.

 

Зараз ми готуємо презентацію результатів проекту, прес-конференцію, і сподіваємося, що наш локальний досвід можна буде тиражувати по всій країні».

 

Дорослі і молоко

 

До «дорослих» з точки зору купівлі та вживання молока можна відносити і дітей підліткового віку, тому що саме в цьому віці вони вже мають змогу самі вирішувати – що купувати і пити, можуть самі здійснювати покупки. І от, коли справа стосується споживання молока дорослими, виникають додаткові питання. Дуже поширена думка про те, що дорослим пити молоко не корисно, а інколи навіть шкідливо. Можете спробувати розпитати своє оточення, і ви не знайдете людини, яка б не чула десь щось про те, що молоко для дорослих у кращому разі «не дуже корисне», у гіршому – «шкідливе». Взагалі, спостерігаючи за поширенням інформації у сучасному світі, можна помітити, що шлях, який проходить повідомлення від оригінального джерела до людини, яка його сприймає, з одного боку, дуже простий, зважаючи на доступність Інтернету. З іншого боку, він дуже складний та заплутаний у тому сенсі, що по ходу розповсюдження інформація багаторазово інтерпретується, причому, по-різному. Відслідкувати, звідки спочатку взялася інформація, чи була вона висловлена фахівцем, а якщо фахівцем, то з якого приводу та за яких умов – практично неможливо. Кожен залишає від цієї інформації те, що здається йому найбільш вражаючим. Або найбільш співзвучним власним цілям.

 

Думки медиків стосовно місця молока у харчуванні дорослих різняться. Олег Геннадійович Шадрін, наприклад, коментує це так: «Справа в тому, що хвороби шлунково-кишкового тракту у більшості випадків порушують слизову оболонку кишківника та пригнічують ферментативну систему, яка приймає участь у перетравлюванні лактози. Випадків вродженої непереносимості лактози не так багато, я б навіть сказав, дуже мало. По Україні, наскільки мені відомо, широкого дослідження із визначення частки населення з вродженою непереносимістю лактози не проводилося, але орієнтуючися на доступні дані, можна говорити, що це доволі рідкі випадки. Зміни у переносимості молока досить часто обумовлені змінами всмоктуючої спроможності кишківника, які, у свою чергу, можуть бути наслідком різних захворювань. Оскільки кількість таких захворювань частіше спостерігається серед людей старшої вікової категорії, то й випадків непереносимості там реєструється більше. Але ми не можемо на основі цього говорити, що взагалі для всіх дорослих характерна непереносимість лактози. Неправильно відносити це до всього дорослого населення, або до здорових людей. Саме молоко тут ні при чому. Якщо вилікувати саму хворобу, людина може позбутися і вторинної непереносимості.

 

Можу сказати, що у  дітей раннього віку теж може спостерігатися тимчасова лактазна недостатність, потім вона минає, і молоко може бути введене до раціону дитини. В таких особливих випадках треба уважніше слідкувати за харчуванням дитини. Але не можна всі молочні продукти взагалі виключати, позбавляючи дитячий організм необхідних для його росту й розвитку речовин.

 

Думаю, що мої колеги, гастроентерологи, які мають справу з дорослими пацієнтами, можуть більш детально заглибитися у механізм проблеми, тому що вони регулярно спостерігають дорослих хворих людей із специфічною реакцією на молоко. Але я впевнений, що всі вони віддають належне молоку як надзвичайно корисному продукту. Не думаю, що хтось із моїх колег став би узагальнювати і переносити проблеми непереносимості лактози окремих хворих на все доросле населення. Для повноцінного та збалансованого харчування дорослих молоко є необхідним компонентом раціону, хоча, звичайно, не таким важливим, якщо порівнювати з раціоном дітей».

 

Хто почне?

 

Ми продовжимо спілкування з медиками у наступних випусках, а поки що спробуємо розібратися, звідки отримує споживач інформацію про молоко і молочні продукти? Чому вже не звертаєш увагу на молодь з банкою пива в руці, а коли бачиш дівчину-студентку з коробочкою кефіру у парку політехнічного універститету, то це зразу кидається у вічі? Чому молоко у нас – це продукт, явно орієнтований на мам та дітей або сімейне споживання? Ви часто бачите чоловіче обличчя на упаковках молочних продуктів? Чому молоді мами, маючи обмежений бюджет, купують своїм дітям дешеві газовані напої або соки підрозрілого складу, тим самим скорочуючи сімейні можливості купити молочні продукти? Питань безліч.

 

Звернемось до спеціалістів з маркетингу. Ольга Побєдаш, експерт із розробки маркетингових стратегій та дослідження ринків споживчих товарів, на протязі багатьох років працювала і як дослідник, і як маркетолог. В даному випадку її думка – це підкріплений досвідом фахівця погляд споживача, причому такого, який цікавиться молочним ринком, вболіває за виробників молочних продуктів і щиро зацікавлений у відновленні молоком його почесної позиції особливого продукту харчування.

 

Ольга оцінює поточну ситуацію з маркетингом молочних продуктів так: «Говорячи про ринок молочних продуктів взагалі, я б сказала, що він має потужний потенціал зростання. Як це можливо за умови щорічного падіння середньодушового споживання молочних продуктів, спитаєте ви? Потрібно змінити дві речі: по-перше,стереотип сприйняття молока як некорисного для дорослих продукта, а по-друге, передивитись підходи до маркетингу молочної продукції.

 

Давайте розберемось з першим. Я ніколи не бачила на упаковці молока ніяких обмежень стосовно споживання, наприклад, «Надмірне вживання молока призводить до ожиріння» або «Мінздрав попереджає, якщо вам за 18, не зловживайте молоком!». Зазвичай на пачках молока написано про позитивний вплив молока на  здоров’я. Чи логічно буде зробити висновок, що молоко корисне? На мій погляд, так. Принаймні, так вважає виробник.  Звідки ж взявся цей сумнів у нас, споживачів: «молоко некорисне для дорослих»? Я спеціально поцікавилася у декількох десятків своїх знайомих чи споживають вони молоко, і майже всі вони, ніби змовились, спонтанно згадували: «молоко некорисне для дорослих». Згадати, звідки про це дізналися, ніхто не міг. Ризикну зробити припущення, що саме через таке сприйняття молока дорослими, закладаються моделі споживання дітьми і підлітками.

 

Розумію, що молоко – продукт вередливий і непростий. Потребує спеціальних умов транспортування, зберігання і таке інше. Але хіба здоров’я не варте зусиль? Адже навіть якщо підійти до цього питання з економічної точки зору, то і тоді зрозуміло, що лікування захворювань, які провокуються недостатнім вживанням молока, коштує набагато дорожче, ніж звичайна щоденна склянка молока.

 

Тепер про друге, про маркетинг. Коли я дивлюся на молочні полиці в супермаркеті, у мене завжди виникає питання – до кого саме звертаються виробники продуктів? Те, що я бачу, адресоване мамам і дітям. Власне, з набору концепцій та використаних підходів, це явно «продукт для сімейного вживання», «дитячий продукт». Приблизно те саме можу сказати і про телевізійну рекламу. В Інтернеті, чесно скажу, не бачила ніяких кампаній, можливо їх там ще немає?

 

Сегментація споживача на цьому ринку дуже розмита. Основна маса молокопродуктів адресована «всім мамам»,  дитячий сегмент, правда, дещо деталізований за віком. А от підлітки, наприклад, абсолютно випадають із кола впливу. Немає продуктів, які б приваблювали те дуже велике коло міських споживачів, молодих людей, які працюють в офісах і часто не мають можливості нормально перекусити. Якби вони навіть і усвідомили, що для того режиму та типу роботи, які вони мають, молоко – то справжнє спасіння, і захотіли купити зручну та стильну пляшечку з молоком для вживання на роботі або «на бігу», то вони її не знайдуть. Молоко - це чудовий продукт, де є безмежне поле  для свіжих ідей та захоплюючих кампаній з його «розкручування». На моє переконання, його вживання повинно стати модним, і шлях до різних сегментів споживачів повинен бути різним. Я впевнена, що не можна адресувати одне й те саме рекламне повідомлення підліткові і діловій заклопотаній жінці, чоловікові, що стежить за своєю фізичною формою і ходить у спортзал, та, наприклад, водіям авто, які під’їжджають до віконця МакДональдс. А чому б, власне, не пропонувати водіям разом з БігМаками молоко в зручній упаковці?

 

Аналізуючи маркетиногові кампанії різних компаній (не тільки молочних) я бачу, що кампанії виробників інших напоїв – наприклад, алкогольних, пива, енергетичних напоїв, різних газованих напоїв - дуже агресивні. У них чітко визначені цільові групи і тому діють вони прицільно, в більшості випадків вони «індивідуально спрямовані» . У випадку ж реклами молока вони «узагальнені». Мені здається, варто спробувати використати більш сегментований підхід.  Чому б не розширити свій ринок?

От, наприклад, медики говорять про проблеми дітей шкільного віку, особливо підлітків та студентів. З дівчаток, які зараз  вживають мінімум молочних продуктів, виростають  мами, які переносять свою «безмолочну» модель харчування у свою власну сім’ю. Вже у віці 11 років діти починають робити самостійні покупки. Чим можна привернути їх увагу? Чому молодь, чоловіки, а також старші люди випадають з прицілу маркетологів?

 

Можна підійти до питання і з іншого боку. Скажімо, за добу людина може спожити певну кількість рідини. Це може бути вода, молоко , кефір, а може бути й пиво та горілка, або  газовані напої, або енергетичні напої,чай чи кава, або соки … . Що це буде за рідина, великою мірою залежить і від виробників молокопродуктів.

 

Я знаю, що деякі компанії вже борються за встановлення здорових зразків харчування у дітей та молоді, проводячи відповідні кампанії. Немає сумніву, що це дуже добра справа, але, на мою думку, такі «точкові удари» не можуть принципово змінити загальний стан речей. І підтвердження цьому можна бачити із сумних цифр споживання молока дітьми, які наводить професор Шадрін. Мені здається, що у благородній справі популяризації молока треба використовувати комплексний підхід. «Криголамом» у цій справі могла б стати якась із великих молокопереробних молочних компаній, присутніх на нашому ринку. Поставивши метою змінити відношення до молока, так би мовити, в національному масштабі, «достукатися» до тих сегментів споживачів, які зараз знаходяться поза увагою, ця компанія зробила б добру справу, долучивши сотні тисяч людей до споживання корисного продукту, і попутно збільшила б свою частку ринку. Думаю, подібним шляхом пішли б за нею і інші компанії».    

        

Ось такі думки висловили цього разу спеціалісти різних напрямків. Це доводить, що проблема існує, проблему визначено і деякі заходи вживаються. У наступному номері ми продовжимо зустрічі з тими, кому небайдужий імідж молока, хорошого молока, яке могло б стати справді гордістю та особливою прикметою країни. Для того, щоб так сталося, потрібно дуже багато зусиль, але справа того варта.

 

За матеріалами журналу «Молоко і ферма».

Партнери сайту
  • milkUA.info
  • Асоціація виробників молока