Наталя Добринська про великий спорт і здоровий спосіб життя

Третій етап піар-компанії «Зірки за здоровий спосіб життя. Я люблю молоко»

— Що стало поштовхом вибрати саме цей вид спорту?

— Швидше, це був вибір батька. Коли мені було сім, він завів мене на стадіон до тренера, який саме працював з багатоборцями. З того все й почалося. Мені сподобалося різноманіття. Не хочу хвалитися, але в мене виходило все. Хоча багатьом ровесникам давалося тільки щось окреме.

— Як довго довелося йти до першої перемоги?

— Точно й не пригадаю, але перемоги почалися ще в дитинстві. Перед нами ставили різні завдання. Постійно брали участь в змаганнях, починаючи від місцевих та обласних і закінчуючи рівнем всеукраїнським. Ще з тих часів відчула солодкий смак перемоги. Завжди хотілося лише перемагати. Навіть коли на обласних олімпіадах хтось краще за мене біг, я себе постійно налаштовувала, що на наступних змаганнях я мушу бігти краще! Дух перемоги — це важливо. Він має завжди бути присутнім у спортсмена. Недаремно тренери багато працюють над тим, щоб виховати в юних підопічних бажання перемагати.

— З усіх перемог яка запам’яталася найбільше?

— Це моя перша медаль у Будапешті 2003-го. Срібло. Також Олімпійські ігри. Рекорд світу. Але разом з усім цим я пам’ятаю і програші. Завжди аналізую, чого не вистачило для перемоги.

— А що під час тренувань найважче?

— Перебороти себе. Бо спортсмени такі ж люди, як і всі. Хочуть жити повним життям. Відпочивати з друзями, полінуватися (сміється). А щоб досягати нових висот, потрібно долати втому, іти і працювати.

— З іншого боку, спорт — це преміальні? На що витрачаєте?

Звісно, на шопінг (сміється). Як і кожна жінка напевно. А ще на подорожі…

— Куди була Ваша остання мандрівка?

— Була у Латвії, в бабусі. На свій день народження літала до Парижа. А то вже звикла святкувати його на  змаганнях. Звичайно, в цьому теж щось було. Бо, коли тобі весь стадіон співає «HappyBirthdaytoyou», це дуже круто.

— Яка країна запам’яталась найбільше і чим?

— Насправді, важко відповісти. Зараз дуже шкодую, що об’їздила чи не весь світ, а так нічого і не побачила. Бо спортсмен приїздить лише на змагання. Він не може піти на екскурсію перед ними, а після — вже немає сил чи бракує часу. Ось так: була скрізь — бачила мало. Тому зараз намагаюсь подорожувати в «повільнішому» темпі (посміхається).

— Чим плануєте займатись після завершення спортивної кар’єри?

— Є багато планів. Хочеться розвивати легку атлетику в нашій країні. Хочеться, щоб діти займалися спортом. Бо зараз вони дуже кволі. Вони так мало рухаються. Немає тієї енергії, яка була в нас. Зараз мене обрали претендентом до Європейського олімпійського комітету в комісію атлетів. А ще я — віце-президент федерації легкої атлетики України.

— А якою є Наталя Добринська поза спортом?

— Дуже різна. Щодня не схожа на себе вчорашню.

— Ви любите готувати?

— Так. Друзі хвалять. Подобається мій борщ, вареники. Можу приготувати і піцу, і роли. Не зосереджена лише на якійсь окремій кухні. Якби був час, спробувала б приготувати страви всіх кухонь світу.

— У дитинстві були «проблеми» із манною кашею і молоком?

— Мене і сестру батьки відправляли щоліта до бабусі, яка жила у селі і тримала корову. Для мене це була найкрасивіша товарина на світі. Збоку вона мала пляму у вигляді рукавиці. Дідусь завжди притуляв туди руку і казав: «Бачте, яка вона в нас!» Її звали Леся. І, як тільки бабуся зранку видоїть корову, я пила молоко. А от сестра його не любила. Думаю, що молоко зіграло роль у моєму здоров’ї. А відтак —  і в спортивній кар’єрі. Не хворіла. Ніколи не ламала нічого. Бо ж на тренуваннях я надивилась на різні випадки, але у мене кістки завжди були здорові. А які щоки рум’яні!

— А як із молоком зараз?

Зараз не п’ю. Навіть не знаю чому. Мабуть, хочеться того парного, з села. Але не подумайте, що я «зав’язала» з молочними продуктами. Постійно їм різні сири і п’ю кефір.

— Маєте домашніх улюбленців?

Ні, мені їх дуже шкода, бо я постійно в роз’їздах. І взагалі мені здається, що всі великі породи, наприклад, собак повинні жити в будинку з подвір’ям, але не в квартирі. В ній вони тільки мучаться.

— І наостанок. Дайте пораду дівчатам.

Займатися спортом. Обрати собі вид до вподоби. Як не спорт, то тоді танці. Ось і я вирішила навчитися. Танцюю брейк-данс і хіп-хоп. Завжди треба бути стрункою, підтягнутою. Тож вперед на спортивні майданчики!

ДЛЯ ДОВІДКИ: Третій етап піар-компанії «Зірки за здоровий спосіб життя. Я люблю молоко» ініційований соціальним проектом « Я люблю молоко» відбувся 9-го серпня в одній зі столичних фотостудій.

Соціальний проект «Я люблю молоко» був створений асоціацією виробників молока (АВМ) у жовтні 2012-го року з метою популяризації здорового харчування дл ядорослих і дітей.

 


ILoveMilk.info

Партнери сайту
  • Асоціація виробників молока
  • milkUA.info